TL;DR:
- Альбінізм та вітіліго: Альбінізм – це генетична нестача меланіну; вітіліго є набутим або вродженим захворюванням, яке викликає гіпопігментовані ділянки шкіри через втрату меланіну.
- Симптоми**: Крейдяні, чітко окреслені плями, часто на відкритих для сонця ділянках (обличчя, руки, кінцівки); розмір варіюється від міліметрів до сантиметрів.
- Причини**: Імунні розлади (наприклад, хвороба Хашимото), вроджені фактори або віруси (наприклад, ВІЛ, ВГС); точна причина не з'ясована.
- Типи: Вроджений (пов'язаний з дефектом ферменту, що виробляє меланін) та набутий (часто пов'язаний з навколишнім середовищем); вогнищевий (локалізовані плями) та генералізований (поширений).
- Діагностика: Історія хвороби, фізикальне обстеження, лампа Вуда, іноді біопсія; диференціюється з іншими розладами, такими як хвороба Аддісона.
- Лікування**:
- Медикаменти: глюкокортикостероїди, інгібітори кальциневрину та похідні вітаміну D3.
- Естетичні варіанти: дермабразія, фототерапія (стимулює меланоцити) та лазерна терапія (довжина хвилі 308 нм).
- Хірургічне втручання: пересадка шкіри у важких випадках.
**Альбінізм – відносно поширене захворювання, на яке страждає до 2% населення. На нього однаково часто хворіють як чоловіки, так і жінки. Воно зустрічається у людей з будь-яким кольором шкіри, але набагато частіше у людей з темною шкірою. Це пов'язано з нестачею природного пігменту в шкірі, який називається меланін. Дізнайтеся про перебіг вітіліго та способи його лікування.
Симптоми вітіліго
Вітіліго характеризується знебарвленими плямами світлого крейдяного кольору на різних частинах тіла. Це викликано руйнуванням меланіну в певних ділянках тіла. Плями, що з'являються в ході захворювання, добре відмежовані від здорової шкіри і помітні під час повсякденної діяльності пацієнта. Зазвичай вони мають розмір від кількох міліметрів до кількох сантиметрів і овальну або круглу форму. Плями зазвичай з'являються на ділянках, які досить добре піддаються впливу сонячного світла, а саме на обличчі, руках і кінцівках. Іноді вони також з'являються внаслідок пошкодження шкіри – розриву її цілісності, садна, подразнення або опіків.
Причини захворювання
На сьогоднішній день механізм виникнення захворювання до кінця не з'ясований. Проте в літературі можна знайти щонайменше кілька теорій, які пояснюють причини виникнення вітиліго. Одна з них розглядає аутоімунні процеси як визначальний фактор у формуванні захворювання. Це пов'язано з тим, що у пацієнтів, які страждають на вітіліго, часто виявляють антитіла до білків меланоцитів та аутоімунні захворювання, такі як хвороба Хашимото або Аддісона. Також говорять про можливість того, що в розвитку захворювання беруть участь вроджені фактори. У такому випадку пацієнт має вроджені пошкодження меланоцитів, які в міру росту людини пошкоджуються і надто швидко руйнуються. Також буває, що вітіліго виникає у зв'язку з вірусним фоном. Його частіше виявляють у людей, які мають ВІЛ, ВГС і ЦМВ, ніж у здорових людей. Зрештою, єдиної теорії, яка б повністю пояснювала етіопатогенез захворювання, так і не з'явилося. Передбачається, що захворювання пов'язане з низкою факторів навколишнього середовища та індивідуальних особливостей людини, що перетинаються.
Шкіра людини, хворої на вітіліго, з плямистими ділянками депігментації на руках] (https://otcoclinic.com/uk/posluhy/).
Типи вітіліго
Найпростіші класифікації розрізняють вроджене та набуте вітиліго. Вроджене вітиліго помітне вже у новонароджених і зберігається протягом усього життя. Його часто називають альбінізмом. Механізм виникнення альбінізму відомий – в результаті наявності дефектного гена у дитини відсутній фермент, що відповідає за перетворення меланіну – тирозиназа. Набуте вітиліго зазвичай з'являється в підлітковому або дорослому віці, зазвичай до 20 років. На те, чи стане хвороба активною, в основному впливають фактори навколишнього середовища, хоча роль генетичних факторів також не виключається.
Класифікації вітіліго за частотою появи плям
Вітіліго можна класифікувати не тільки за причиною захворювання, але й за частотою та розташуванням плям на тілі. Таким чином, розрізняють:
- Вогнищевий – при якому чітко окреслені плями з'являються в певних місцях на тілі. Найчастіше у вигляді скупчень. Вони покривають обидві сторони тіла.
- Генералізованою формою – коли плями займають значно більшу площу тіла, ніж при вогнищевій формі. Вони можуть покривати обличчя та кінцівки або до 80-90% поверхні тіла.
Перебіг захворювання
Перебіг захворювання варіюється від випадку до випадку. Іноді вітиліго проходить самостійно. Однак найчастіше плями з'являються і ніколи не зникають, але при цьому їх стає небагато, або ж спостерігається важкий перебіг, при якому хвороба прогресує і поширюється дуже швидко. Відомо, що травматичний життєвий досвід і стрес негативно впливають на перебіг хвороби. Люди, які страждають на дерматози, набагато більше схильні до виникнення депресії, інших захворювань і психічних розладів. Стабільні форми захворювання дещо легше піддаються лікуванню.
Діагностика вітіліго
У діагностиці вітиліго ключову роль відіграють ретельний збір анамнезу та фізичний огляд. Іноді для оцінки вогнищ захворювання додатково використовують лампу Вуда. Іноді також проводиться [гістопатологічне дослідження] (https://otcoclinic.com/uk/posluhy/). При діагностиці вітиліго важливо враховувати схожість симптомів з певними захворюваннями та виключити їх. Диференціюючи вітиліго від інших захворювань, необхідно враховувати лупу, медикаментозні та посттравматичні ураження, синдром Ваарденбурга або хворобу Аддісона, серед іншого.
Методи лікування вітіліго
Для лікування набутого вітиліго переважно використовують глюкокортикостероїди. Через побічні ефекти лікування таким способом не повинно бути тривалим. Здебільшого воно добре працює для невеликих і не надто дифузних плям. Альтернативою глюкокортикостероїдам можуть бути інгібітори кальциневрину, які, як і глюкокортикостероїди, застосовуються лише у випадках, коли ураження не надто поширені. Фармакологічне лікування також часто включає похідні вітаміну D3, які можуть стимулювати меланоцити і заспокоювати запалення. Вітіліго відносно важко піддається лікуванню, але на додаток до цього існує ряд варіантів з естетичної медицини, косметології та хірургії. Якщо перед початком певної терапії вдалося виявити фактори, які у даного пацієнта впливають на поширення і утворення нових гіперпігментованих плям, їх необхідно усунути для досягнення найкращих результатів. У разі, якщо більшість доступних методів лікування не дають результату, Пацієнта направляють на хірургічне лікування, яке передбачає пересадку шкіри, що виконується різними методами.
Дермабразія та мікродермабразія.
[Дермабразія (https://otcoclinic.com/uk/posluhy/) та мікродермабразія (https://otcoclinic.com/uk/posluhy/) – це неінвазивні методи, які можуть застосовуватися як самостійно при незначних ураженнях на обличчі та тілі, так і як доповнення до комбінованої терапії. Їх можна використовувати навіть для чутливої та судинної шкіри, незалежно від пори року. Цей тип пілінгу може видалити шар відмерлої шкіри, вирівняти тон шкіри, освітлити і зменшити видимість уражень. Для пацієнтів з вітіліго регулярна дермабразія може стимулювати оновлення шкіри та вторинну пігментацію. Процедура абсолютно безболісна, займає десятки хвилин, а перші ефекти помітні одразу.Фототерапія
Фототерапія для лікування вітіліго – один з найпопулярніших методів, з цілком задовільними результатами. Цей вид терапії гальмує розпад меланоцитів, стимулюючи їх до оновлення та регенерації. Метод опромінення може застосовуватися окремо або в поєднанні з засобами, що підвищують сприйнятливість шкіри до світла. Залежно від обраного методу фототерапії, її можна застосовувати для дітей і дорослих. Завдяки їй можна репігментувати вже сформовані плями і пригнічувати утворення нових. Якщо лікування будь-яким методом більше 2-3 місяців не приносить бажаних результатів, його вважають неефективним і шукають альтернативний метод. Це стосується і фототерапії. Ураження на обличчі виявляються найбільш сприйнятливими до лікування цим методом.
Лазерна терапія
Застосування лазерної терапії дає дуже хороші результати в лікуванні не тільки вітіліго, але й інших шкірних захворювань. Вона полягає у випромінюванні променя світла в напрямку вогнищ ураження, що має на них стимулюючу дію і сприяє репігментації. Після кількох опромінень можна розраховувати на дуже задовільні результати. Терапія безпечна, а світловий пучок підбирається індивідуально до стану шкіри пацієнта. Однак для лікування вітіліго рекомендується промінь з довжиною хвилі 308 нм.
Оскільки він застосовується тільки місцево, ризик побічних ефектів знижується. Найшвидше реагують на лазерну терапію ураження, які розвиваються на обличчі. Серед переваг використання лазерної терапії – короткий час лікування, швидкість досягнення помітного ефекту та ефективність. Завдяки тому, що в більшості апаратів, які застосовуються в лазерній терапії, є можливість використання змінних головок, терапії можна піддавати навіть досить великі ділянки на тілі. Процедура є комфортною і навряд чи викличе хворобливі відчуття.
Висновок
Вітіліго, хоча й не до кінця вивчене, впливає на пацієнтів як фізично, так і емоційно. Він проявляється у вигляді знебарвлених плям, прогресує у всіх по-різному і має безліч потенційних причин, від генетики до аутоімунних факторів. Такі методи лікування, як фототерапія, лазерна терапія та медикаментозне лікування, можуть допомогти впоратися з симптомами, хоча й не завжди назавжди. Розуміння його тригерів та рання діагностика можуть покращити результати. Незважаючи на складність, існують ефективні варіанти покращення якості життя та відновлення впевненості в собі для тих, хто страждає на СЧВ.
